26 травня 2025 року в коледжі відбулася інформаційна година, присвячена Дню слов’янської писемності та культури. Захід, організований викладачкою Оленою Карась, нагадав студентам про значення цього свята та його роль в історії української та світової культури.
День слов’янської писемності та культури відзначається в Україні щорічно 24 травня, згідно з Указом Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004. Цього дня всі слов’янські країни урочисто вшановують пам’ять святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія – творців слов’янської писемності.
Кирило і Мефодій були православними ченцями. Саме в грецькому монастирі, близько 862 року, вони створили слов’янську абетку. Новий алфавіт, що отримав назву “кирилиця”, був названий на честь візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. У цій благочестивій справі просвітництва слов’янських народів йому допомагав старший брат – Мефодій.
Кирило розробив слов’янську абетку на основі грецької, проте суттєво її модифікував, аби передати унікальні особливості слов’янської звукової системи. Варто зазначити, що було розроблено дві абетки – глаголиця і кирилиця.
Чому такі заходи важливі для студентської молоді?
Проведення подібних інформаційних годин має виняткове значення для виховання студентської молоді з кількох причин:
- Формування національної свідомості та патріотизму: Знання власної історії, мови та культури є фундаментом для розвитку національної ідентичності. Розуміння ролі Кирила і Мефодія у створенні слов’янської писемності сприяє усвідомленню багатства та глибини української культурної спадщини.
- Виховання поваги до духовної спадщини: Святі Кирило і Мефодій є не лише творцями писемності, а й символами просвітництва та духовності. Ознайомлення з їхнім життям та діяльністю формує у студентів повагу до історичних постатей та їхнього внеску у розвиток цивілізації.
- Розвиток критичного мислення та аналітичних здібностей: Обговорення історичних фактів, еволюції мови та писемності спонукає студентів до аналізу інформації, пошуку причинно-наслідкових зв’язків та формування власної думки.
- Підвищення загальної культури та ерудиції: Такі заходи розширюють кругозір здобувачів освіти, збагачують їхні знання про світову та вітчизняну історію, літературу, мовознавство.
- Стимулювання інтересу до вивчення української мови: Розуміння того, що українська мова є частиною великої слов’янської спадщини, має глибокі корені та свою унікальну історію, може значно підвищити мотивацію студентів до її вивчення та вдосконалення.
- Формування ціннісних орієнтирів: Обговорення таких тем сприяє формуванню у молоді важливих цінностей, як-от повага до знань, прагнення до просвіти, толерантність до інших культур та усвідомлення власної відповідальності за збереження та примноження культурної спадщини.
Таким чином, інформаційна година, присвячена Дню слов’янської писемності та культури, є не просто освітнім заходом, а важливим елементом виховного процесу, що сприяє всебічному розвитку майбутніх фахівців та свідомих громадян.
