29 вересня — День пам’яті жертв Бабиного Яру. Цього року минає 84 роки від початку масових розстрілів, здійснених гітлерівськими окупантами в Києві у 1941 році. Трагедія Бабиного Яру — одна з найжахливіших сторінок історії людства, символ безмежного болю, страждання і нелюдськості.
29 вересня 2025 року викладач історії Оксана Сидоренко провела для студентів І–ІІ курсів урок пам’яті «Бабин Яр – відлуння трагедії», приурочений до цієї скорботної дати.
Під час заходу студенти дізналися про масштаби нацистських злочинів в Україні в роки Другої світової війни, про страшну долю єврейських і ромських родин, знищених лише за походження, а також про сотні тисяч інших безневинних жертв, серед яких — військовополонені, українські націоналісти, підпільники, священнослужителі та пацієнти психіатричної лікарні.
Упродовж двох днів — 29 і 30 вересня 1941 року — у Бабиному Яру було розстріляно понад 33 тисячі київських євреїв. Загалом за роки окупації нацисти вбили в урочищі понад 100 тисяч людей різних національностей. Ця трагедія стала уособленням геноциду, ненависті та знецінення людського життя.
Під час уроку пам’яті викладачка провела паралелі між минулими подіями та сьогоденням — із нелюдськими злочинами, що здійснюють російські окупанти проти українців у сучасній війні.
Наприкінці зустрічі присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять безвинно закатованих жертв Бабиного Яру, а також цивільних українців і військових Збройних Сил України, які віддали свої життя за свободу та незалежність нашої держави.
Бабин Яр — це не лише біль минулого. Це застереження сучасності і нагадування про те, що людяність та пам’ять — наш моральний обов’язок перед історією.
