Професійно-педагогічний коледж Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка

joomla шаблоны
Качественное создание сайтов в Санкт-Петербурге.
dle-joomla.ru

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

ПРАКТИЧНИЙ ПСИХОЛОГ

КАПОРІНА ОЛЬГА ВІКТОРІВНА

         Професійне кредо «Дитина – не чаша, яку треба заповнити, а факел, який треба запалити»

         Життєве кредо «Життя не можна відкласти, його потрібно прожити зараз (Ірвін Ялом)

         Головна мета роботи психологічної служби: виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку інноваційної особистості.

Основні завдання психологічної служби:

- сприяти повноцінному й інтелектуальному розвитку студентів;

- забезпечити індивідуальний підхід до кожного студента;

- допомагати студентам в життєвому самовизначенні, вибору шляхів самореалізації та професійному розвитку.

Робота психологічної служби спрямована на:

-роботу з педагогічними працівниками у атестаційний період та в рамках експерименту;

- організацію роботи з першокурсниками;

- організацію роботи з обдарованими студентами;

- організацію роботи з важковиховуваними студентами;

- організацію роботи з попередження суїцидальних проявів та насильницьких дій;

- робота,яка пов’язана з урегулюванням конфліктів;

- психопрофілактика та психоконсультаційна робота з студентами, батьками, педагогами;

- просвітницько-методична робота, накопичення та систематизація науково-методичних матеріалів.

Функції психолога коледжу:

- діагностична;

- консультаційна;

- просвітницька;

-профілактична;

- зв'язок з громадкістю.

Пам’ятайте!

Якщо ви у небезпеці

Якщо над вами знущаються

Якщо ви потребуєте допомоги

Якщо ви самотні у своєму стані

залишайтесь спокійними!

Не робіть своє життя самотнім! Звертайтесь до професіоналів! Шукайте підтримку!

Телефонуйте!

-         Міський відділ освіти 2-60-28;

-         Служба у справах неповнолітніх 2-52-04;

-         Соціальна служба для дітей, сім'ї та молоді 2-43-48;

-         Кримінальна поліція у справах неповнолітніх 2-22-42;

-         Сумський «міський кризовий центр» 8(0542)62-18-34;

-         Телефон довіри м. Суми (05442)-33–40-50;

-         Національна дитяча гаряча лінія 0-800-500-225 (безкоштовно) 772 (з номерів київстар та life);

-         Національна гаряча лінія з протидії домашньому насильству, торгівлі людьми 0-800-500-335 (зі стаціонарного телефону) (безкоштовно ) або 386(з мобільного);

-         Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів 0-800-505-501 (зі стаціонарних телефонів)(безкоштовно ) - 527 (з номерів київстар, мтс, life та beeline);

-         116000 гаряча телефонна лінія щодо боулінгу;

-         116123 або 0800500335 гаряча лінія з питань запобігання насильству;

-         0800213103 центр надання безоплатної правової допомоги

Або

-         Звертайтесь до кабінету практичного психолога коледжу

(2-й поверх кабінет №29)

Ми гарантуємо не розголошувати Вашу інформацію!

ГРАФІК РОБОТИ

ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

професійно-педагогічного коледжу

Глухівського НПУ ім. О.Довженка

КАПОРІНОЇ ОЛЬГИ ВІКТОРІВНИ

Дні тижня Інтервал робочого часу Види роботи
Понеділок

з 800 по 1500

з 1500 по 1600

з 1600 по 1700

Робота зі студентами

Консультації педпрацівників

Консультації батьків

Вівторок

з 800 по 1500

з 1500 по 1530

з 1530 по 1700

Робота зі студентами

Оформлення документації

Робота в гуртожитку

Середа

з 800 по 1500

з 1500 по 1700

Робота зі студентами

Підготовка до проведення психологічних заходів

Четвер

з 800 по 1500

з 1500 по 1600

з1600 по 1700

Робота зі студентами

Консультації в навчально-методичних та наукових центрах міста

Оформлення документації

П’ятниця

з 800 по 1400

з 1400 по 1700

Робота зі студентами

Обробка результатів дослідження

ПРИМІТКА:                 З 1200 по 1300                           ОБІДНЯ ПЕРЕРВА

 

 

ПОРАДИ ПСИХОЛОГА

БАТЬКАМ

ЯК ВИРІШУВАТИ ЕФЕКТИВНО КОНФЛІКТИ У КОЛЕДЖІ?

· При виникненні конфліктів в першу чергу батькам необхідно вислухати думку власної дитини, без оцінки її дій і звинувачень. Атмосфера при бесіді повинна бути довірлива.

· Враховуйте можливість фальсифікації інформації під час її передачі.

· Після цього обговоріть ситуацію, що склалася і акуратно підведіть дитину до думки про те, що причиною сварки стало непорозуміння.

· Наступним кроком має бути ознайомлення з точкою зору протилежної сторони конфлікту (педагога, інших студентів)

· Контролюйте свої емоції. Уникайте суджень щодо дій та висловлювань протилежної сторони.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!

У жодному випадку Ви НЕ маєте права морально чи фізично чіпати іншу дитину!

· Пошук виходу з конфлікту має відбуватися при спільній бесіді батьків, студентів і класного керівника. Якщо спроби вирішення конфлікту зазнають фіаско, слід звернутися до адміністрації, психолога.

· Але якщо у дитини при конфліктах з одногрупниками регулярно з'являються синці, доведеться діяти рішуче і підключати керівництво коледжу та інших батьків.

ПРОФІЛАКТИКА КОНФЛІКТІВ У КОЛЕДЖІ

· Для того, щоб дитина не потрапляла в гущу конфліктів, виховуйте у неї почуття власної гідності та толерантне ставлення до оточуючих.

· Привчайте студента ні в якому разі не показувати свій страх і не піддаватися на провокації. Але при цьому необхідно прищеплювати в дітях повагу до викладачів та оточуючих.

· Утому, як уникнути конфлікту в коледжі, важливу роль грають і батьки. Слід постійно підтримувати зв'язок з класним керівником. У напружених ситуаціях не відстоюйте сліпо позицію вашої дитини, вислухайте і протилежну сторону.

БУЛІНГ (насилля в учнівському середовищі)

МИ ВСІ МОЖЕМО ДОПОМОГТИ ЦЕ ЗУПИНИТИ

“Булінг” – це агресивна поведінка, що зазвичай повторюється. Вона має за мету завдати шкоду, викликати страх або тривогу, або ж створити негативне середовище у коледжі для іншої особи.

Наслідки булінгу виходять далеко за межі коледжу і його двору. Якщо ви мати/батько чи опікун, дізнайтеся, на що ви повинні звертати увагу, що ви можете зробити, і куди ви можете звернутися за допомогою.

Чи це булінг, якщо моїй дитині не завдано фізичного болю?

Булінг може виявлятися у багатьох формах. Він може бути:

фізичним – завдання ударів, штовхання, пошкодження або крадіжка власності

словесним – обзивання, глузування або висловлювання, якими ображається стать, раса або сексуальна орієнтація

соціальним – виключення інших із групи чи розповсюдження пліток або чуток

в письмовій формі – написання записок або знаків, що є болючими чи образливими

електронним (загальновідомий як кібербулінг) – розповсюдження чуток та образливих коментарів з використанням електронної пошти, мобільних телефонів (наприклад, надсилання СМС) і сайтів соціальних мереж.

Булінг є неприпустимим незалежно від того в якій формі він виявляється.

Чи конфлікт є те ж саме, що і булінг?

Іноді люди плутають конфлікт із булінгом, але це є різні речі.

КОНФЛІКТ ВИНИКАЄ, КОЛИ МІЖ ДВОМА ЧИ КІЛЬКОМА ОСОБАМИ ІСНУЄ НЕЗГОДА, РОЗБІЖНІСТЬ ДУМОК АБО РІЗНІ ПОГЛЯДИ. КОНФЛІКТ МІЖ СТУДЕНТАМИ НЕ ЗАВЖДИ ОЗНАЧАЄ, ЩО ЦЕ Є БУЛІНГ. ДІТИ У РАННЬОМУ ВІЦІ ВЧАТЬСЯ РОЗУМІТИ, ЩО ІНШІ ЛЮДИ МОЖУТЬ МАТИ ІНШУ ДУМКУ, НІЖ ЇХ ВЛАСНА, АЛЕ РОЗВИТОК ЦІЄЇ ЗДАТНОСТІ СПРИЙМАТИ ІНШУ ТОЧКУ ЗОРУ ПОТРЕБУЄ ЧАСУ, І ЦЕЙ ПРОЦЕС ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ДО ПОЧАТКУ ПОВНОЛІТТЯ.

Конфлікт стає булінгом, лише коли він повторюється знову і знову, і існує дисбаланс сил. З часом може з’явитися схема поведінки, за якої особа, що поводиться агресивно у конфлікті, продовжує це робити або навіть загострює конфлікт. Особа, наяку спрямований агресивний конфлікт, може почуватисявсе менше і менше здатною висловити свою думку і все більше і більше безсилою. Саме тоді негативний конфлікт може перейти у булінг.

Коледж буде реагувати на булінг і конфлікт по різному. Наприклад, у разі конфлікту працівник коледжу може спробувати зібрати студентів, щоб кожен з них розповів свою версію подій, і допомогти їм спільно вирішити ситуацію.

У випадку булінгу директор коледжу розгляне доцільність накладання прогресивнихдисциплінарних заходів, які можуть передбачати відсторонення від занять або виключення з коледжу.

Чи хлопці і дівчата проявляють булінг однаково?

Схильними до булінгу можуть бути як хлопці, так і дівчата. Хлопці частіше вдаються до фізичного булінгу, а дівчата у більшості випадків застосовують більш непрямі дії, такі як розповсюдження пліток про одногрупників, або ж ізолювання останніх шляхом виключення із спільної діяльності або груп. Проте з віком, як хлопці, так і дівчата більше вдаються до словесного і соціальногобулінгу.

Як дізнатися, чи моя дитина є жертвою булінгу?

Ваш підліток не обов’язково вам скаже, що виникла проблема, і може використати такий термін як “настирливе приставання” замість “булінгу” для опису такої поведінки. Підлітки часто воліють самі вирішувати свої проблеми. Вони можуть подумати, що це вас засмутить, що ви заберете їх технічні пристрої, такі як мобільний телефон, або їх може просто бентежити, якщо їх батьки втручатимуться.

Навіть якщо ваша дитина про це не говорить, ви можете побачити ознаки того, що вона є об’єктом булінгу. Ось деякі ознаки, на які потрібно звертати увагу:

• Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до коледжу або ж можуть плакати чи почуватися хворими у навчальні дні.

• Вони можуть не хотіти брати участь у спільній діяльності чи соціальних заходах з іншими студентами.

• Вони можуть поводитися інакше, не так, як звичайно.

• Вони можуть раптом почати губити гроші чи особисті речі, або ж приходити додому у порваному одязі чи з поламаними речами і при цьому дають неймовірні пояснення.

• Підлітки, які є жертвами булінгу і/або приставань, можуть також почати говорити про те, щоб кинути коледж, і починають пропускати заходи, в яких приймають участь інші студенти.

Моя дитина є жертвою булінгу. Що мені робити?

• Вислухайте свою дитину і запевніть її, що вона має право бути у безпеці.

• Докладно з’ясуйте факти. Занотуйте, що і коли трапилося.

• Допоможіть вашій дитині зрозуміти, що є різниця між “донести”, “пліткувати” чи “розповісти” і доповісти. Щоб доповісти, потрібна сміливість. Доповідають не для того, щоб створити проблеми для іншого студента, а для того, щоб захистити всіх студентів.

• Домовтеся про зустріч для бесіди з класним керівником вашої дитини/підлітка, іншим викладачем, якому ваша дитина/підліток довіряє, або директором чи заступником директора коледжу.

• Хоча це й важко, намагайтеся зберігати спокій, щоб ви могли підтримати вашу дитину і запланувати разом з нею порядок дій.

• Дотримуйтеся свого плану. Слідкуйте за поведінкою вашої дитини. Якщо ваші зустрічі з персоналом коледжу не допомогли зупинити булінг, прийдіть до коледжу ще раз і поговоріть з директором. Виконуйте ті кроки, що були узгоджені на зустрічі.

• Поговоріть з інструктором або тренером, якщо булінг має місце під час позанавчальної діяльності чи спортивних заходів.

• Зверніться до поліції, якщо булінг містить кримінальну поведінку, таку як напад із сексуальною метою або застосування зброї, або якщо загроза безпеці вашої дитини знаходиться у самій громаді, а не у коледжі.

Як я можу допомогти своїй дитині справитися із булінгом?

Співпрацюючи з коледжем, щоб допомогти своїй дитині чи підлітку подолати проблему булінгу, ви показуєте власним прикладом і відкрито заявляєте, що булінг – це погано.

Незалежно від віку, ви можете допомогти, заохочуючи свою дитину говорити з вами про булінг і даючи такі поради:

• Зберігай спокій і обійди ситуацію.

• Розкажи дорослому, якому ти довіряєш – викладачу, психологу, класному керівнику, заступнику директора, директору про те, що трапилося, або повідом про це анонімно.

• Поговори про це із своїми братами чи сестрами, або з друзями, щоб тобі не здавалося, що тиодинокий.

Чи може бути, що моя дитина є нападником булінгу проти інших?

Діти, які знущаються з інших, часом це роблять і вдома, і в коледжі. Придивляйтеся і прислухайтеся до того, що відбувається у вашій власній родині. Чи є ознаки того, що хтось з ваших дітей постійно ображає і залякує свого брата чи сестру?

Діти, які знущаються з інших, іноді можуть бути агресивними і погано поводитися вдома, вони можуть не виявляти поваги до домашніх правил. Якщо вас тривожить можливість того, що ваша дитина може бути нападником булінгу проти інших, приглядайтеся до того, як вона взаємодіє з братами чи сестрами і з друзями, коли вони приходять до вас додому. Якщо вона видається агресивною, не ладнає з іншими або не виявляє емпатії – це також можуть бути ознаки того, що вона займається булінгом інших у коледжі.

Діти, які фізично знущаються з інших студентів, також можуть приходити додому із синцями, подряпинами і порваним одягом. У них раптом може з’явитися більше грошей на витрати, ніж звичайно, або ж нові речі, які вони, зазвичай, не могли б собі дозволити. Вони також можуть “грубо говорити” про інших студентів.

Поведінка булінгу може розвиватися протягом тривалого часу в результаті великих змін, втрат чи негативних переживань у житті дитини чи підлітка.

Чи хтось із ваших дітей нещодавно мав переживання такого роду?

Подумайте про те, як проблеми і конфлікти вирішуються у вашому домі. Чи ви розмовляєте про проблеми з позитивної точки вирішення як одна родина? Важливим засобом попередження булінгу є подати гарний особистий приклад і показати своїй дитині, як долати труднощі без використання сили чи агресії.

Також важливо розповісти своїм дітям, що таке булінг. Ви повинні описати різні типи булінгу і пояснити, що це є болючим і шкідливим. Дайте своїй дитині знати, що булінг – це погано, і що за будь-яких обставин це є неприпустимою поведінкою.

Емпатія – це здатність розуміти і поділяти емоції, які переживає інша особа. Вона розвивається у пізньому підлітковому віці і зазвичай не досягає повногорозвитку аж до початку повноліття. У дитинстві проста форма емпатії з’являється, коли діти починають відчувати смуток, коли бачать, що інші люди засмучені.

Студенти, які здатні підтримувати здорові стосунки, навряд чи будуть знущатися з інших, скоріше вони будуть підтримувати однолітків, які є об’єктом булінгу, і будуть більш здатними досягти своїх цілей в освіті. Пропагування здорових стосунків є головним способом запобігання булінгу і створення безпечної і приязної атмосфери у коледжі.

ПАМ’ЯТКА ВСІМ НЕБАЙДУЖИМ ДОРОСЛИМ ДО ПРОБЛЕМИ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ:

Для того, щоб зупинити розповсюдження найгірших форм дитячої праці в Україні, дотримуйтесь наведених нижче принципів:

1. Не подавайте дітям милостиню на вулицях. Даючи гроші, ви тримаєте дитину на вулиці. У малого жебрака є "господар", який забирає, як правило, всі "зароблені" гроші.

2. Не користуйтесь послугами дітей! Особливо сексуальними!!!

3. Не користуйтеся дитячою працею у сільській місцевості.

4. Інформуйте місцевих урядовців про дітей неповнолітнього віку, які не відвідують заклад освіти через залучення до праці.

5. Не купуйте товари з використанням дитячої праці. Не купуйте товари у тих підприємців, де діти працюють замість того, щоб ходити до закладу освіти, коли діти працюють вночі, працюють цілими днями без перерв, у поганих умовах, без їжі тощо!

6. Засуджуйте людей, які використовують дітей для задоволення своїх сексуальних потреб. Не залишайтесь осторонь, якщо ви бачите дитячу проституцію чи порнографію в Інтернеті. Заявляйте про це в міліцію, педагогам, службам усправам неповнолітніх, на безкоштовний Всеукраїнський телефон гарячої лінії 8-800-500-33-50, безкоштовно з мобільного телефону Київстар та МТС 386.

7. Вимагайте від своїх депутатів усіх рівнів прийняття дієвих законів і політичних програм з викоренення дитячої праці.

ЯК ДОПОМОГТИ СТУДЕНТОВІ АДАПТУВАТИСЯ ПІСЛЯ КАНІКУЛ

Піднесений настрій та ейфорія з приводу початку нового навчального року тривають недовго, і їм на зміну приходить швидка стомлюваність і депресія. Психологи називають вересень найбільш кризовим місяцем для студентів. Незважаючи на те, що все літо діти відпочивали і набиралися сил, нездужання, втома і пригнічений стан - часті супутники початку навчального року. При цьому батьки інколи навіть не здогадуються про таку особливість психіки дитини, і дивуються, що після 3-х місяців канікул, вона нарікає на швидку стомлюваність, і розцінюють подібні скарги, як лінь і небажання вчитися.

Адаптація до навантажень після тривалого відпочинку - закономірний процес, і у кожної дитини він проходить по-своєму. Так студенти- першокурсники витрачають на цей процес від 1,5-2 місяців, а студенти старших курсів долають цей етап за 2 - 3 тижні. Даний період характеризується не тільки труднощами психологічного характеру, але й найчастіше порушеннями загального соматичного стану дитини. При цьому дотримуючись певних рекомендацій, можна пройти стадію звикання легко і безболісно, як для самого студента, так і для педагогів, і батьків.

Поради батькам:

1. Режим дня - основа успішної адаптації

Одна з причин, чому діти люблять літні канікули - це відсутність режиму та необхідності рано вранці вставати, а ввечері лягати спати по годиннику. Батьки дозволяють відступати від прийнятих правил, і в цьому немає нічого поганого. Однак всьому свій час, і вже за два тижні до початку навчальних занять, студента поступово потрібно повертати до "коледжного розпорядку". Дослідження, проведені Американською академією медицини, показали, що здоровий, тривалий сон впливає не тільки на нормальний розвиток дитини, але і є фундаментом для продуктивної навчальної діяльності, тому перше, що необхідно зробити - це відмовитися від нічних переглядів телевізора і замінити їх вечірніми пішими прогулянками . Це допоможе дитині не тільки швидко і міцно заснути, але і послужить сигналом до прийдешніх змін.

2. Ситуація успіху - двигун навчального процесу

Ні для кого не секрет, що діяльність, яка створює атмосферу успіху, не вимагає додаткової мотивації. Допомогти дитині легко подолати період адаптації і безболісно втягнутися в навчальний процес можна створюючи ситуацію успіху. Зустрічаючи дитину після коледжу або телефонуючи їй, перші 2 - 3 тижні намагайтеся не питати її про те, які оцінки вона отримала. Спробуйте сконцентрувати її увагу на тих нових знаннях, які вона придбала на занятті. Ваше завдання вселити в студента впевненість у тому, що головне в коледжі - це не відмітка, а дивовижні відкриття, які дарує педагог. І якщо через місяць ваше чадо, зі щасливою усмішкою прийде додому і першим ділом розповість про те, як багато цікавого дізнався на парі, то можете себе привітати, в битві з адаптацією ви здобули перемогу.

3. Любов і турбота про дитину - найкращий антидепресант

Однак не поспішайте засмучуватися, якщо напади тривожності таки відвідують вашого студента. У такій ситуації важливо, щоб самі батьки, оточивши дитину любов'ю і турботою, випромінювали спокій і впевненість у тому, що все буде добре. Постарайтеся протягом першого місяця навчання відмовитися від відвідування гуртків та секцій, які стануть додатковим навантаженням для студента. Пам'ятайте, дитина оточена теплотою і турботою сімейного вогнища, може впоратися з будь-якими труднощами.

4. Корисний раціон студента

"Ми те, що ми їмо" - говорив Гіппократ і це - істинна, правда. Подбавши про правильне харчування для дитини, ви, тим самим, забезпечите її мозок цеглинками для побудови міцних знань. Найнеобхіднішою "їжею для мозку" в період активної розумової діяльності вважається холін і лецитин. Ці елементи у великій кількості містяться в молоці, яйцях, рибі й печінці. Однак якщо Ваша дитина не любить ці продукти, не поспішайте засмучуватися, сьогодні препарати з холіном та лецитином можна придбати в аптеці і використовувати їх як харчові добавки. Ще одним безцінним елементом для роботи головного мозку вважається магній, він міститься вгоріхах, гречці, какао, бананах, насінні, печеній картоплі. Включіть ці продукти в раціон студента і тим самим ви полегшите йому етап включення в навчальну діяльність.

ЗАПОВІДІ ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Ніколи не займайтеся вихованням у поганому настрої.

2. Чітко визначте, чого саме ви вимагаєте від дитини, і поясніть це їй, а також довідайтеся, що вона думає з цього приводу.

3. Надайте дитині самостійності; виховуйте, але не контролюйте кожен її крок. Не підмінюйте виховання опікою.

4. Краще не підказуйте готового рішення, а вкажіть шляхи до нього й час від часу аналізуйте разом з дитиною її неправильні та помилкові кроки до мети.

5. Не пропустіть момент першого успіху.

6. Вчасно зробіть зауваження, відразу оцініть вчинок і зробіть паузу – дайте усвідомити почуте.

7. Головне – оцінити вчинок, а не особистість.

8. Доторкніться до дитини й тим самим дайте їй відчути, що співчуваєте її помилці, вірте в неї, незважаючи на помилку.

9. Виховання має бути поетапним.

10. Вихователь повинен бути суворим, але добрим.

Батькам на замітку

- Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.

- Якщо дитина живе у ворожнечі, вона вчиться агресивності.

- Якщо дитину висміюють, вона стає замкненою.

- Якщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини.

- Якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться сприймати інших.

- Якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться вірити в себе.

- Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною.

- Якщо дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою.

- Якщо дитина живе в безпеці, вона вчиться вірити в людей.

- Якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе.

- Якщо дитина живе в розумінні й доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Пам’ятка для батьків

Ваш син або ваша донька виросли, але вони – ваші діти. Їхні помилки – це ваші безсонні ночі, гіркі сльози, відсутність радощів життя. Пам’ятайте про це, коли уникаєте спілкування з ними, замовчуєте проблеми, приховуєте факти, які можуть призвести до трагедії.

Ви забов’язані знати:

- З ким товаришує ваша дитина, в яких компаніях буває.

- Хто її найкращий друг або подруга.

- Де дитина проводить вільний час.

- Чим захоплюється та які інтереси має.

Ви повинні тривожитися, якщо ваша дитина:

- Грубить вам, іде з дому, не повідомляючи вам про це.

- Бреше вам; вимагає у вас гроші.

- Стає залежною від алкоголю.

- Перестає спілкуватися з вами й не реагує на ваші зауваження.

ЯК ЗАПОБІГТИ ВЖИВАННЮ НАРКОТИКІВ ДИТИНОЮ

Для уникнення проблем, пов’язаних з уживанням наркотиків, вам слід:

1. Бути найближчою людиною для своєї дитини незалежно від тих важких ситуацій, у які вона може потрапити.

2. Не замовчувати проблему, якщо дитина виходить з – під вашого контролю, звертатися до фахівців.

3. Звертати увагу на те, чи курить ваша дитина, чи вживає спиртні напої, бо ви не застраховані від того, що вона не вживає наркотики.

4. Створювати вдома найсприятливішу атмосферу, аби дитині не захотілося змінити домашній світ сварок і скандалів на світ щастя і спокою з допомогою наркотиків у поганій компанії.

ЯК ОБЕРНУТИ КОНФЛІКТ НА КОРИСТЬ І БАТЬКАМ, І ДИТИНІ

Конфліктна ситуація може докорінно змінити ваше життя. Намагайтеся, щоб ці зміни були на краще!

1. Перш ніж вступати у конфлікт, поміркуйте над тим, якого результату прагнете.

2. Переконайтеся втому, що цей результат для вас справді важливий.

3. У конфлікті визнавайте не тільки свої інтереси, але й інтереси іншої людини.

4. Дотримуйтесь етики поводження в конфліктній ситуації, розв’язуйте проблему, а не зводьте рахунки.

5. Будьте тверді та відкриті, якщо переконані у своїй правоті.

6. Змусьте себе чути доводи свого опонента.

7. Не принижуйте і не ображайте іншу людину: це позбавить вас страждань каяття потім.

8. Будьте справедливі й чесні в конфлікті, не жалійте себе.

9. Дорожіть повагою досебе, наважуючись на конфлікт зі слабшим за вас.

ПОРАДИ БАТЬКАМ І ПЕДАГОГАМ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ

Поради батькам:

1. Підтримуйте здібності дитини до творчості. Проявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте несхвальної оцінки творчих спроб дитини.

2. Будьте терплячими до дивних ідей, поважайте цікавість, запитання дитини. Намагайтеся відповідати на всі запитання, навіть, якщо ви вважаєте їх дивними.

3. Час від часу залишайте дитину на самоті, дозволяйте їй, якщо вона того бажає, займатися своїми справами. Зайвий контроль може ускладнити творчість.

4. Допомагайте долати сумніви та розчарування, коли дитина лишається одна в процесі незрозумілого однолітками творчого пошуку. Нехай вона збереже творчий імпульс, знаходить нагороду в собі й менше хвилюється про своє визнання оточенням. Воно, може й не швидко, але прийде.

5. Поясніть, що на багато запитань не завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час і терпіння. Дитина має навчатися жити в інтелектуальному напруженні.

6. Допомагайте дитині цінити в собі творчу особистість. Однак поведінка не повинна виходити за межі дозволеного.

7. Знаходьте слова підтримки для нових творчих починань дитини, уникайте критики першого досвіду, яким би невдалим він не був. Виявляйте симпатію, теплоту: дитина прагне творити не лише для себе, а й для того, хто її любить.

8. Допомагайте дитині стати «розумним авантюристом», інколи покладатися в пізнанні на ризик та інтуїцію.

9. Підтримуйте необхідну для творчості атмосферу, допомагаючи дитині уникнути суспільного несхвалення, долати негативну оцінку однолітків.

Поради педагогам:

1. Постійно працюйте над вихованням почуттів дітей, особливо обдарованих – вразливих і чутливих до всього, що стосується їхнього «Я».

2. Допомагайте здібним дітям виробити адекватну «Я»- концепцію й самооцінку, розвивайте в них емпатію.

3. Забезпечуйте сприятливу емоційну атмосферу, адже дитина набуває емоційного досвіду, взаємодіючи з людьми.

4. Дотримуйтеся порядку й дисципліни: обдаровані діти, як і всі інші, мають знати межу допустимої поведінки.

5. Скеровуйте енергію і творчість обдарованих дітей у потрібне русло, щоб їх праця принесла користь.

6. У роботі з обдарованими дітьми використовуйте дослідницький метод, не активізуйте їхню роботу.

7. Розвивайте здібності дітей, широко використовуйте метод самостійного набуття знань.

8. Привчайте обдарованих дітей працювати разом, це допоможе їм адаптуватися до соціальних умов.

9. Заохочуйте дітей – це стимулює їх.

10. Тісно співпрацюйте з батьками обдарованих дітей.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ В ПРОФІЛАКТИЦІ СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ

Що можуть зробити для дитини батьки?

Якщо підліток висловлює бажання смерті, до ситуації треба ставатися уважно, сприймаючи загрозу всерйоз. Насамперед необхідно обмірковувати ситуацію або обставини, у яких виражається це почуття. Підліток може виказувати бажання померти, коли щось складається всупереч його бажанням (не відпускаєте на дискотеку чи концерт). Те ж бажання він може виявити, коли ви його караєте або коли він намагається використовувати ваш промах, щоб викликати у вас почуття провини і скористатися цим у своїх цілях. Він також намагається викликати у вас відповідну реакцію і засмутити вас. Поміркуйте, чи можете ви передбачити, коли він повторить подібне висловлювання, або ж він говорить про бажання померти в несподіваній ситуації: коли дивиться телевізор, розмовляє про школу та своїх друзів. Як часто висловлюється бажання померти і за яких обставин.

Іноді розмірковування про самогубство, по суті, являють собою спробу маніпуляції. На них треба реагувати так, як і на інші висловлювання типу: «Я тебе ненавиджу», «Ви злі», «Я втечу з дому», «Я хочу жити у бабусі». Це особливо характерно для дітей, узагалі схильних до маніпуляції. Дайте підлітку виразити свої почуття та обговоріть їх. Зберігайте самовладання, не дозволяйте дитині маніпулювати вами.

Незалежно від того, чи є висловлювання про бажання померти передбаченими, чи бачите ви в них спробу маніпуляції, далі вам слід спробувати виявити ознаки небезпечності. Якщо ви помітите одразу декілька ознак – певні почуття, зміни в поведінці або характерні ситуації, поставтеся до дитини дуже серйозно. Якщо ви чуєте такі висловлювання, то важливо серйозно їх сприймати. Поговоріть з дитиною про її почуття та про самогубство. Не пропонуйте різних відповідей на серйозні питання. Не роз’яснюйте, чому вона не повинна почувати того, що почуває. Саме це може лише укріпити в ній почуття провини, безвихідності свого становища та власної непотрібності. Спробуйте проникнутися її почуттям і направте розмову так, щоб підліток сам генерував альтернативні рішення своїх проблем. Якщо у вас є сумніви або не вирішувані питання, зверніться до психолога, психотерапевта, психіатра, який спеціалізується на дітях та підлітках, та попросіть професійної допомоги.

Один з основних принципів адекватної соціалізації – це віра в себе!

Те, як ми ставимося до себе, відображається в нашій зовнішності, у тому, як ми поводимо себе, як беремося за роботу та виконуємо її кожний і навіть як ми будуємо взаємовідносини з людьми. Наша самооцінка – це наше уявлення про свою цінність та значущість у житті та в суспільстві.

Підлітки з адекватною самооцінкою почувають, що їх люблять, і самі дарують любов оточуючим, вони володіють здібностями та працюють продуктивно і легко сприймають нове. Вони правильно оцінюють критику і дивляться на життя з оптимізмом.

Підлітки, які оцінюють себе надто низько, вважають, що їх не люблять, що вони не варті поваги і заслуговують догани. Як правило, вони відчувають безвихідність, уважають себе бездарними, почувають незручність, збентеження. Це може закінчитися тим, що вони втрачають цікавість до життя та починають бачити все в похмурому світлі. Людина із заниженою самооцінкою більш схильна до стресів, а моменти радості, скоріш усього, залишаться непоміченим. Це може спонукати підлітка до зловживання алкоголем і наркотиками та спроби покінчити з собою.

Нам необхідно вчити наших підлітків:

- зосереджувати свою увагу на доброму,

- доброзичливо приймати люб’язні, приязні слова,

- намагатися мати просебе позитивну думку,

- піклуватися про себе за допомогою фізичних вправ та раціонального харчування,

- пам’ятати – нічого поганого в тому, щоб звернутися до кого – небудь за допомогою!

ПОРАДИ ПРО ТЕ, ЯКСПРАВИТИСЯ ЗІ СТРЕСОМ

- розташуйте по порядку те, що слід зробити,

- навчіться розслаблятися. Виділіть час для розваг,

- робіть фізичну зарядку,

- уживайте в їжу поживні продукти,

- поговоріть з ким – небудь про те, як ви почуваєте себе,

- зверніться за допомогою до друзів, родичів, консультантів, психологів, служителів церкви та інших людей, які можуть допомогти вам.

ЯК НАВЧИТИСЯ АКТИВНО СЛУХАТИ

- розмовляти в спокійному місці, щоб уникнути можливості бути перерваним у бесіді,

- приділяти всю увагу співрозмовнику, дивитися прямо на нього, зручно, без напруги, розташувавшись напроти,

- переказати те, що співрозмовник розповів вам, щоб він переконався, що ви дійсно зрозуміли суть почутого та нічого не пропустили,

- дати можливість співрозмовнику висловитись, не перебиваючи його, і говорити тільки тоді, коли перестане говорити він,

- говорити без засудження та упередження, що сприяє посиленню у співрозмовника почуття власної гідності.Якщо ви чуєте:        

Обов’язково скажіть:«Що відбувається в коледжі, що примушує тебе так себе почувати?»,      «Іноді всі ми почуваємо себе подавленими. Давай поміркуємо, які в нас проблеми, і які з них треба вирішити в першу чергу», «Ти дуже багато значиш для мене, і мене бентежить твій настрій. Скажи мені, що відбувається», «Розкажи мені, як ти себе почуваєш. Я дійсно хочу це знати».

Не кажіть:         «Коли я був у твоєму віці… ти просто ледар!», «Все здається таким безнадійним…», «Подумай краще про тих, кому ще гірше, ніж тобі»,       «Не кажи дурниці. Давай поговоримо про щось інше», «Хто ж може зрозуміти підлітків у наші дні?»

ПАМЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

ЗАПОБІГАННЯ ДИТЯЧОЇ АГРЕСИВНОСТІ

1. Намагайтеся зберегти у своїй родині атмосферу відкритості й довіри.

2. Не давайте своїй дитині нереальних обіцянок, не сповнюйте її душу нездійсненними надіями.

3. Не ставте своїй дитині жодних умов.

4. Будьте тактовні в прояві заходів впливу на дитину.

5. Не карайте свою дитину за те, що дозволяєте собі.

6. Не змінюйте своїх вимог щодо дитини на догоду будь – кому.

7. Не шантажуйте дитину своїми стосунками одне з одним.

8. Не бійтеся поділитися з дитиною своїми почуттями та слабостями.

9. Не ставте взаємини із власною дитиною в залежність від її навчальних успіхів.

10. Пам’ятайте, що дитина – це втілена можливість! Скористайтеся нею так, щоб вона була реалізована повною мірою!

Агресивність дитини проявляється, якщо батьки:

- б’ють дитину,

- знущаються з неї,

- злісно жартують над дитиною,

- змушують дитину відчувати незаслужений сором,

- свідомо брешуть,

- п’ють чи влаштовують дебош,

- виховують дитину подвійною мораллю,

- невимогливі та неавторитетні для своєї дитини,

- не вміють любити своїх дітей порівну,

- не довіряють дитині,

- налаштовують дітей одне проти одного,

- не спілкуються зі своєю дитиною.

- забороняють заходити до їхнього будинку друзям дитини,

- дріб’язково опікуються й турбуються через дитину,

- живуть власним життям, в якому немає місця їхній дитині,

- дають зрозуміти дитині, що її не люблять,

Для подолання дитячої агресії у своєму педагогічному арсеналі батьки повинні мати:

- увагу, співчуття, співпереживання,

- терпіння, вимогливість, чесність, відвертість, розуміння,

- почуття гумору, відповідальність, тактовність, відкритість,

- обов’язковість, доброту, пестощі, турботу, довіру,

- щирість, дружелюбність, умінні дивуватися,

- надію, любов.

АБЕТКА ПОРАД БАТЬКАМ ТА ПЕДАГОГАМ

А — аналізуйте, що дитина дивиться по телевізору чи в Інтернеті, чим займається у вільний час.

Б — будьте толерантними під час розмови з дитиною.

В — вас запитують — уважно слухайте, давайте відповіді.

Г — говоріть із дитиною у зрозумілій, прийнятній для неї формі.

Д — дивіться телевізор, читайте журнали разом із вашою дитиною, проводьте більше часу разом.

Е — економте свій час і сили на вмовляння дитини. Дайте їй час зрозуміти важливість даних подій.

Є — єдність поглядів, оцінок батьків у тому, що дивиться, читає, у що грається дитина на комп'ютері.

Ж — життя дитини не має обмежуватися телевізором, комп'ютером, телефоном чи плеєром.

З— з розумінням ставтеся до інтересів, які обирає дитина, зважайте на її вік, захоплення тощо.

І — ігри на комп'ютері заміняйте рухливими іграми надворі чи іншими рухливими видами діяльності.

К — купуйте дитині тільки необхідне, не потурайте її забаганкам.

Л — любіть ваших дітей та приділяйте їм більше уваги.

М — мистецтво — це не лише телебачення, преса та Інтернет.

Н — не проявляйте жорстокість та негативізм до дитини.

О — обговорюйте з дитиною побачене, почуте. Робіть з цього висновки та аналіз.

П— поважайте думки дитини.

Р— радійте та сумуйте разом із дитиною в повсякденному житті.

С — стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас.

Т — творчий потенціал дитини розвивайте.

У — успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в родині.

Ф — фарби та палітра кольорів у вашому житті нехай завжди сяє лише веселими барвами.

X — хай завжди дитина відчуває ваш інтерес до себе.

Ц— цікавтеся друзями дитини: запрошуйте їх до себе в гості, дізнавайтеся і про їхні захоплення, погляди на життя, про те, що вони читають, тощо.

Ч — частіше допомагайте дитині виконувати доручену справу, але не виконуйте її за дитину.

Ш— шум — це ворог здоров'я дитини.

Щ— щастя і радість дітей — у ваших руках.

Ю— юнацький вік — це найкращий період у житті дитини.

Я — якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, порядною, люб'язною, правдивою, ставилася до всіх із любов'ю, дотримуйтеся самі цих порад.

 

ПЕДАГОГАМ

Любов до дитини:

Якою вона повина бути?

Бути ідеальними педагогами для своїх дітей неможливо. Навіть більше – шкідливо. Тоді вихованці ніколи не стануть самостійними. Нам необхідно бути ХОРОШИМИ педагогами – тоді наші студенти стануть щасливими, самодостатніми і гармонійними особистостями. То як же бути для своїх вихованців хорошим класним керівником чи педагогом? Що для цього потрібно? Для цього слід просто ЛЮБИТИ.

         Справжня любов безумовна. Безумовна любов – фундамент, на якому засновані гармонійні взаємостосунки з дітьми. Любити — це теж наука, а точніше мистецтво. І рідко кому дарований цей талант, частіше цьому доводиться свідомо вчитися.

Любити дитину безумовно – означає любити її незалежно від здібностей, зовнішності, недоліків, вчинків. Це не означає, що нам завжди повинна подобатись поведінка дитини. Безумовна любов означає, що ми любимо нашого студента тоді, коли його поведінка нас дратує і злить.

Боротьба за владу, пригнічення особистості дитини, перевага над нею особистості дорослого — сприймається дитиною як зрада і все життя супроводжується дитячою емоційною травмою.

Перестати боротися з дитиною за владу — не означає у всьому потурати. Це означає розрізняти, чому ви сперечаєтесь: тому що вирішення питання дійсно принципово або ж це питання ваших звичок і амбіцій? Справжніх, критичних заборон і проблем, через які варто бути жорсткими, зовсім мало.

         Дитину можна порівняти з дзеркалом. Вона відображає любов, але не починає любити першою. Якщо їм нічого не дається – їм нічого повертати… Безумовна любов повертається взаємно, а обумовлена любов – залежно від тих чи інших обставин та умов. З віком дитина чекає від дорослих все більш щирих стосунків. А вони в свою чергу часто уникають похвал, тепла, ніжності, залишаються суворими, оскільки вважають, що занадто часті похвали можуть «зіпсувати» дитину.

Свою любов дитині можна передавати по-різному:

1.Контакт очей

         Відкритий, природний, доброзичливий погляд прямо в очі дитині істотно важливий не тільки для встановлення хорошої комунікаційної взаємодії з нею, а й для задоволення її емоційних потреб.

2. Фізичний контакт

         Здавалося б, найпростіше виразити свою любов до дитини за допомогою обіймів. Проте разючий факт: дослідження показали, що більшість батьків, педагогів доторкаються до своїх дітей тільки при необхідності. При щоденному спілкуванні з дітьми люблячий погляд і ніжний дотик абсолютно необхідні. Вони повинні бути природними, діяти заспокійливо на дитину, не бути демонстративними і надмірними.

3.Увага

Увага до вашого вихованця — найбільш потужний засіб постійного поповнення емоційного резервуару дитини.

Пам’ятка про безумовну любов до дітей

Ваші діти — це звичайні діти

         Вони поводять себе так, як всі діти на світі

         У дитячих витівках є не мало неприємного

Любіть своїх дітей, незважаючи на їх витівки і пустощі

Якщо я буду любити дітей безумовно, вони будуть себе поважати, у них сформується почуття рівноваги і внутрішнього задоволення, і це дозволить їм контролювати свої почуття і поведінку

       Якщо я буду любити дітей лише тоді, коли вони виконують мої вимоги і відповідають моїм очікуванням, вони будуть відчувати власну неповноцінність

Майбутнє моїх дітей засноване на моїй любові

Будьте делікатні і дбайливі зі своїми дітьми. Пам’ятайте, що педагогічні настанови — найпотужніші установки, які отримує людина і які можуть допомагати в житті або, навпаки гальмувати успішність.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПОКАРАННЯ: ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

(за В. Леві)

1.Покарання не повинне шкодити здоров’ю

2. Якщо є сумніви, то не карайте

3. За одну провину – одне покарання

4. Термін давності

5. Покараний – прощений

6. Без приниження

7. Дитина не повинна боятися покарання

         Іноді дитина навмисне провокує покарання, вимагаючи доказів того, що прощена.

         УРАХУВАННЯ ПСИХІЧНОГО СТАНУ ДИТИНИ ПІД ЧАС ЗАСТОСУВАННЯ ДО НЕЇ ПОКАРАННЯ ТА ЗАОХОЧЕННЯ: ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

НЕ МОЖНА КАРАТИ:

1.Коли хвора, нездорова;

2. Коли їсть, після сну, перед сном, під час навчальної чи будь-якої іншої діяльності;

3. Відразу після фізичної чи моральної травми (падіння, бійка, несприятлива оцінка, ситуація тощо): потрібно зачекати, коли вщухне біль;

4. Коли не може впоратися зі страхом, неуважністю, лінощами; виявляє незграбність, тобто коли щось не виходить;

5. Коли внутрішні мотиви вчинку є незрозумілими;

6. Коли дорослий сам роздратований.

НЕ МОЖНА ХВАЛИТИ:

1.Більше двох разів за одне досягнення;

2. З жалю;

3. З бажання сподобатися;

4. За те, що досягнуто не своєю працею;

5. За красу, силу, спритність, здоров’я, кмітливість, розум, оскільки це природні якості.

ОБОВЯЗКИ ВИКЛАДАЧА ТА

КЛАСНОГО КЕРІВНИКА ПЕРЕД СТУДЕНТАМИ

1.Симпатизувати студентам і поводитися з ними, як із власними дітьми; пам’ятати про їхні сильні і слабкі сторони.

2. Викладач не повинен чекати винагороди за свою роботу: ні оплати, ні вдячності (це повинен робити закон).

3. Викладач повинен бути вдячним студентові за його бажання вчитись.

4. Трагедія викладача в тому, що він не бачить результатів власної праці, працює на віддалене майбутнє.

5. Педагог ніколи не повинен відмовляти студентові в порадах.

6. Відмовляючи студента від поганих вчинків, педагог повинен діяти швидше натяком, ніж прямо, із симпатією, а не грубими докорами.

7. Прямі заборони від педагога викликають захист і збуджують упертість у студента.

8. Педагог, який навчає певної науки, не повинен презирливо відгукуватись про інші науки перед студентами.

9. Педагог не повинен викликати сумніву в інших педагогів.

10. Педагог повинен обмежувати студента тим, чого той не здатний зрозуміти, і не вимагати від нього того, чого розум його не здатен осягнути. Інакше це може викликати неприязнь до предмета.

11. Педагог повинен давати відстаючим те, що підходить їх обмеженому розумінню, не згадуючи про деталі.

12. Педагог повинен робити те, чого він навчає, щоб слово було в єдності зі справою. Він є передусім не джерелом інформації, а прикладом ефективності учіння.

СКАРБНИЧКА МУДРОСТІ

Рецепт вчительської молодості

Систематично вживай: бальзам мудрості, коктейль творчості, каву бадьорості, відвар пунктуальності, настій терпимості, екстракт людяності. Виконуй все це ретельно і будеш вічно молодим, вчителю.

Рецепт щастя педагогам від Ш. Амонашвілі

Візьміть чашу терпіння, налийте туди повне серце любові, вкиньте дві пригорщі щедрості, хлюпніть гумору, посипте добром і додайте якомога більше віри – і все те добре перемішайте. Потім намажте на шматок відпущеного Вам життя і пропонуйте всім, кого зустрінете на своєму шляху.

Поради тим, хто віддає своє серце дітям

Завжди посміхайтесь.

Любіть кожну дитину і вчіть щастю любові.

Поповнюйте свої знання і вчіть щастю знань.

Проявляйте інтерес до життя дитини.

Допомагайте дитині знайти своє “я”.

Радійте, коли дитина досягає успіху.

Культивуйте в собі великий дар терпіння.

Говоріть з дітьми спокійно.

Висловлюйте дітям подяку за роботу на занятті.

Слухайте своє серце, бо тільки своїм серцем дійдете до сердець дітей.

Рецепт приготування хорошого заняття

Візьміть дюжину найкращих емоцій. Ретельно відберіть тільки ті, що позбавлені розчарувань,злопам’ятності та злості.

Після того, як ви відібрали ці дванадцять емоцій, розділіть їх на п’ять (або шість чи сім) занять, які вам доводиться проводити кожного вашого робочого дня.

Додайте до кожного свого заняття:

12 порцій мудрості,

11 порцій терпіння,

10 порцій хоробрості,

9 порцій працездатності,

8 порцій оптимізму,

7 порцій відданості своїй справі,

6 порцій вільнодумства,

5 порцій доброти,

4 порції відпочинку й турботи про здоров’я,

3 порції гумору,

2 порції такту,

1 порцію віри в кожного свого вихованця.

         Для того, щоб додати гостроти та насолоди вашому заняттю, додайте до нього ложечку гарного настрою, скибку нерозсудливості, за смаком розваги, обов’язково додайте гри й рясно посипте все гарним добрим гумором.

         А тепер налийте любов до дітей і збийте все енергійними рухами, не допускаючи застою.

         Поставте вашу страву на вогонь дитячих сердець. Прикрасьте свою страву посмішками, родзинками та гілочками радості.

         Перед подачею заняття сервірується спокоєм, самовідданістю та професіоналізмом педагога.

         Чітко додержуйтесь цього рецепту, у точності дотримуючись інгредієнтів страви при підготовці кожного свого заняття.

Приємного вам апетиту, шановні колеги!

         Апетиту до педагогічної праці та творчості!

Сім золотих правил для вчителя

Треба любити те, що робиш. І йти вперед крок за кроком.

Інтелігентом не можна прикинутися.

Ввічливість виховується тільки ввічливістю і нічим іншим.

”Магічна десятка”:порахуйте до десяти, перш ніж дати волю своєму гніву. І він видасться вам безглуздим.

Мудрець шукає все в самому собі, нерозумна людина – в іншому.

Жодна велика перемога неможлива, якщо її не передує мала перемога над самим собою.

Перші кроки завжди найважчі.

СТУДЕНТАМ

Як успішно підготуватися студенту до здачі сесії

Період сесії характерний надмірним хвилюванням серед студентства, що проявляється підвищеною дратівливістю та постійним психологічним напруженням. Cаме хвилювання є найбільшою проблемою в цій ситуації. Коли людина відчуває страх, виділяється гормон, який впливає на пам'ять. Це може бути причиною того, що інколи студенти на іспитах забувають вивчений матеріал, і лише навички емоційної саморегуляції можуть «вирівняти» ситуацію.

           Щоб змінити свій стан на екзамені від тривоги до впевненості, ви можете використати дані вправи:

Вправа № 1 «Ситуація успіху»

Спробуйте створити у своїй свідомості образ успіху під час здачі сесії. Уявіть себе бадьорим, ніби Ви дієте і говорите так, як це робить впевнений у собі студент, який вірно відповідає екзаменатору або ж згадайте свій досвід у хвилини переживання успіху. Уявіть, як Ви впевнено, логічно, швидко й аргументовано відповідаєте викладачу, як швидко згадуєте потрібну інформацію, як відчуваєте радість та задоволення від свого успіху.

Вправа № 2 «Позитивне мислення»

Напишіть на лівій стороні паперу (сторінки блокноту) негативні моменти іспиту, а на правій – переформулюйте їх у позитивні.

Вправа № 3. Релаксаційна техніка «Подих - очищення»

Сядьте на стілець і тримайте спину прямо. Покладіть руки на коліна долонями догори. Вдихніть глибоко й видихніть без паузи між вдихом і видихом. Вдих — трохи швидший, ніж видих... Включіть уяву та надайте своєму диханню якогось кольору. Наприклад, видихаєте сіре повітря - своє занепокоєння, свій страх, своє напруження… А повітря, яке Ви вдихаєте, відповідно іншого, приємного для вас кольору, наприклад, блакитного. Отже, ви вдихаєте свіжість та спокій, упевненість та легкість…

   Знай свій найпродуктивніший вид пам'яті та спирайся на нього. При сортуванні та класифікації матеріалу для запам'ятовування не забувай про обсяг короткострокової пам'яті — 10 знаків (± 2 знаки). Для міцного запам'ятовування матеріалу вистачить уважно прочитати потрібну інформацію два рази.

             У кожного з Вас є свої способи організації розумової праці, боротьби з утомою, тривожністю. На стікерах напишіть поради для себе і приклейте на виготовлене Вами «дерево Успіху».

         Навчіться відпочивати. Відпочинок теж потрібно занести до списку важливих вправ. Після доброго відпочинку, прогулянки чи заняття спортом Ваша розумова працездатність і здатність запам'ятовувати – відновиться!

Визначте пріоритети на користь іспиту – почніть вивчення дисципліни, з якої потрібно успішно здати іспит, вже сьогодні, заздалегідь. Менш важливі справи залиште на завтра.

Вчіться правильно висловлювати свої думки

• Щоб навчитися правильно говорити, треба навчитися читати і слухати.

• Читаючи, зосереджено заглиблюйтеся у зміст написаного: намагайтеся побачити, почути, зрозуміти й запам’ятати художні особливості мови, мовні звороти.

• Словниковий запас значно збагатить спеціальна робота: заведіть словник для запису нових слів, тренуйтеся в їх вимові та використанні, добирайте до них антоніми та синоніми, вивчайте слова, що використовуються в переносному значенні.

• Намагайтеся не лише запам’ятати мову оратора, а й відповідні прийоми.

• Стежте за побудовою речень, не вживайте складних конструкцій.

• Стежте за тим, щоб у розповіді не було слів-паразитів, не використовуйте непотрібних повторів — це збіднює мову.

• Щодня читайте вголос по 15—20 хв, усвідомте зміст тексту, поміркуйте, де зробити паузу, поставити наголос, якого емоційного відтінку надати мові.

Що робити тим, хто переживає реакцію втрати:

Шукайте можливість поговорити з людьми, особливо з гарними друзями і близькими.

Не перебувайте один в квартирі, умовте друзів бути з вами.

Ваші друзі зараз кращі спеціалісти, які вам допоможуть.

Говоріть про те, що сталося і про свої почуття, але уникайте безпосередніх і нав’язливих спогадів.

Думайте про те, що подія вже пройшла і ви в безпеці.

Рухайтеся, займайтеся спортом, щоб позбутися напруги і тривоги.

Уникайте вживання алкоголю, заспокійливих і снодійних. Коли їх дія пройде, все знову повернеться з ще більшою силою.

Знизьте вживання стимулюючих речовин (кава, чай, шоколад, кола, сигарети), щоб ще більше не накручувати організм.

Звертайте увагу на харчування – обов’язково снідайте і обідайте, вживайте більше овочів і фруктів, пийте до 2 літрів води на добу.

Якщо не можете заснути, НЕ залишайтеся в ліжку зі своїми думками. Встаньте, пройдіться, щоб втомитися і спробуйте заснути. Запишіть свої думки на папері. Помийте посуд… Сон прийде.

Студентам-першокурсникам

Практичні рекомендації для адаптації

студентів-першокурсників

Не порушувати норм та Правил поведінки

Брати активну участь у заходах, які проводяться.

Виконувати рекомендації викладачів щодо навчання

Співпрацювати з групою та завжди підтримувати один-одного

Регулярно відвідувати заняття

Стримувати негативні емоції

Бути впевненим у собі і своїх діях

Проявляти активність у житті коледжу

Не відмовляти у допомозі тим, хто цього потребує

Бути цілеспрямованим, ставити перед собою чітку мету та досягати її

Концентрувати свою увагу на навчанні

Співпрацювати з викладачами та студентами

Самовдосконалювати свої знання

Вирішувати всі проблеми з керівником студентської групи

Ввічливо та з розумінням ставитись до людей з особливими потребами

Не боятися пробувати щось нове для себе

Поважати думку оточуючих

Відверто розмовляти з батьками щодо своїх успіхів та проблем

Відповідати на парах

Намагатись досягти нових та корисних знань

Радіти кожному дню, проведеному в коледжі, адже цей період неповторний!

ОБЕРЕЖНО: КІБЕРБУЛІНГ!

   Раніше хуліганів можна було зустріти на вулиці або в навчальному закладі, та зараз вони частково перейшли в Інтернет. Цифрові технології відкрили багато нових можливостей, на жаль, для шахраїв також. У результаті цього і виник кібербулінг.

   Кібербулінг – це знущання над співрозмовником у віртуальному просторі, жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити іншу людину. При цьому використовуються інформаційно-комунікативні засоби: мобільні телефони, електронна пошта, соціальні мережі, тощо.

   Кібербуллінг складається з безлічі методів для залякування і цькування своїх «потенційних жертв»:

   * Анонімні погрози – пересилання листів без підпису на електронну адресу своєї «потенційної жертви», в яких прописані образи, залякування, часто з використанням ненормативної лексики.

   * Переслідування – довготривала часта розсилка своїй «потенційній жертві» через мобільний зв'язок та електронну пошту повідомлень, а в подальшому – шантажування її якимись фактами з її ж особистого життя.

   * Використання особистої інформації – отримання особистої інформації про «потенційну жертву» через злам її електронної пошти або сторінки в соціальних мережах і використання для шантажування чи знущань.

   * Флеймінг – це обмін короткими емоційними репліками між двома людьми – агресором і «потенційною жертвою» (іноді, агресорів може бути декілька). Мета агресора – принизити «жертву» і, тим самим, отримати від цього задоволення.

   * Хеппіслепінг – це відеоролики, в яких зняті реальні сцени насильства. Найчастіше ці ролики розміщуються на таких ресурсах, де їх можуть переглядати мільйони людей. Природно, такі ролики в більшості випадків «заливаються» в мережу без згоди «потенційної жертви».

Правила-поради для профілактики і подоланні кібербулінгу

1. Не поспішай

Не поспішай, не виплескуй свій негатив у кібер-простір. Не відповідай на принизливі чи загрозливі повідомлення, доки не порадишся з дорослими. Перед тим, як писати і відправляти повідомлення, потрібно заспокоїтись, притишити роздратування, злість, образу, гнів. Емоції – погані порадники, вони минають, а написане і відправлене в Інтернет продовжує нести і помножувати негатив уже без Вашої волі і контролю.

2. Будуй свою репутацію

Будуй власну онлайн-репутацію, не провокуйся ілюзією анонімності. Інтернет – це особливе середовище із своїми правилами поведінки – «нетикетом» (новоутворення від англ.. net –мережа і «етикет»). Хоча кібер-простір і надає додаткові можливості відчути свободу і розкутість завдяки анонімності, але існують способи довідатись, хто саме відправив повідомлення, хто стоїть за певним ніком (анонімним псевдонімом). І якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до реальної шкоди – від анонімності залишається лише ілюзія: все тайне стає явним. У віртуальному просторі, як і в реальному, діє золоте правило: стався і дій стосовно інших так, як хотів би, щоб ставились до тебе. Крім того, Інтернет фіксує історію, яка складається із публічних дій учасників і визначає його онлайн-репутацію – накопичений образ особистості в очах інших учасників: заплямувати її легко, виправити – важко.

3. Поважай факти

Зберігай підтвердження факту нападів. Якщо тебе неприємно вразило якесь повідомлення чи картинка на сайті (фото, відео, будь що), правильна реакція – вимкнути екран (щоб зупинити негативний вплив, але не комп’ютер!) і негайно звернутись до батьків або друзів за порадою. Можна зберегти чи роздрукувати сторінку самостійно, щоб порадитись з батьками (дорослими) в зручний час.

ЩО ІГНОРУВАТИ?

Доречно ігнорувати поодинокий негатив. Одноразові образливі повідомлення найкраще ігнорувати, часто в результаті цього кібер-булінг на початковій стадії і зупиниться. Досвідчені форумчани послуговуються правилом: «найкращий спосіб боротьби з неадекватами – ігнор». Якщо ж реагувати на негативні коментарі, комунікація продовжується.

КОЛИ ІГНОРУВАТИ НЕ ВАРТО?

Не дивлячись на те, що відправник Вам не відомий, якщо листи систематично містять загрози життю і здоров’ю, або порнографічні сюжети, варто поставити до відома телефонного або Інтернет-провайдера, інспектора місцевого відділку поліції із роботи з неповнолітніми (для цього й важливо копіювати повідомлення із загрозами). Якщо образлива інформація розміщена на сайті, варто зробити запит адміністратору щодо видалення цієї інформації.

ПРАВИЛА ДЛЯ СВІДКІВ

Якщо ви стали очевидцем кібер-булінгу, існує три типи правильної поведінки:

1)виступити проти булера (дати йому зрозуміти, що такі його дії оцінюються вами негативно),

2) підтримати жертву (особисто чи в публічному віртуальному просторі висловити думку про те, що кібер-булінг – це погано; цим Ви надаєте емоційну підтримку, так необхідну жертві),

3) повідомити дорослим про факт некоректної поведінки в кібер-просторі.

Можливе тимчасове блокування

Програми, що забезпечують миттєвий обмін повідомленнями, мають можливість тимчасового відключення, можна заблокувати отримання повідомлень з певних адрес, навіть змінити телефонний номер.

7 ПОРАД СТУДЕНТУ:

Порада перша і найтяжча.

Ніколи не намагайтеся отримати все і одразу.

Пам'ятайте, що успіх - це насамперед праця.

Не вірте красивим фільмам, де щоб досягти успіху досить бути вродливим чи багатим.

Порада друга - про любов.

Обов’язково зміни своє відношення до людей, які тебе оточують.

Хочеш, щоб тебе любили люди - полюби їх сам.

Подумай, чи подобаються особисто тобі егоїстичні, нетерпимі до чужих думок люди? То чому, якщо ти саме такий, повинні любити тебе?

Порада третя - особлива.

Потрібно на деякий час забути, що ти особливий, не такий як всі.

Запам'ятай, що про це знають лише твої батьки і ти сам.

Порада четверта - про найдорожче.

Полюби себе насамперед сам.

Це не значить, що ти повинен любуватися собою в дзеркало.

Просто стався з повагою до свого тіла, не отруюй його алкоголем,

сигаретами, та іншими "ядами".

Порада п'ята - пріоритетна.

Не розпорошуй свої сили відразу у всіх напрямках.

Вибери кілька важливих для тебе справ і наполегливо вдосконалюйся саме в них. Хоча спробувати себе в нових справах ніколи не завадить. Хтозна, можливо, саме там чекає на тебе успіх, " сидить" собі і жде, коли ж ти його віднайдеш.

• Порада шоста - навчайся!

Навчайся все своє життя.

Ніхто не заперечує, що ти і так багато знаєш та умієш.

Добре, що ти знаєш, скільки часу тривала столітня війна, чудово, якщо ти можеш відрізнити комп'ютерний вірус від вірусу грипу, вітаємо, якщо зумієш своїми руками забити звичайний цвях в цегляну стіну.

• Порада сьома і остання (по списку, а не по значенню!)

Отже, ти хочеш досягти успіху? То чого ж тоді чекаєш і витрачаєш свій

дорогоцінний час на читання цих порад? Давай, не сиди, пора уже щось

зробити своїми руками.

 

ЦІКАВА ПСИХОЛОГІЯ

ПСИХОЛОГІЯ ХАРЧУВАННЯ

Ви коли-небудь чули про Психологію харчування? Виявляється, психологи вже давно досліджують зв’язок між вибором продуктів харчування і особливостями внутрішнього світу людини. Більшість експериментів підтвердило той факт, що їжа, яку ми вибираємо, безпосередньо пов’язана з подіями в нашій підсвідомості.

Вчені довели, що смакові переваги людини можуть розповісти багато цікавого про його характер і стан його внутрішнього світу.

Що улюблені продукти говорять про характер людини

Молочні продукти

Молоко є першою їжею людини, з нею в дитячому віці ми отримували материнське тепло, любов і турботу. Тому прийнято вважати, що любителі цього напою дуже чутливі і ранимі особистості. Найбільше вони цінують комфорт, ніжність і потребують постійної турботи і почуття безпеки.

Кефір, як і інші кисломолочні продукти, воліють самостійні й активні люди. Їх особливість – постійне бажання тримати все те, що відбувається під контролем. Любителі кефіру найчастіше мають яскраво виражені лідерські якості.

Овочі

Люди, які віддають перевагу овочам ніж іншим продуктам, зазвичай досить серйозні і вдумливі. Вони домагаються поставлених цілей, завдяки чому вибудовують гарну кар’єру. Агресія – це не про них, всі спірні моменти любителі овочів намагаються вирішувати мирним шляхом.

Фрукти

Якщо ви не уявляєте свого життя без соковитих фруктів, тактовності вам не позичати. Любителі фруктів дуже сприйнятливі до змін в своєму оточенні, вони ніколи не погодяться з думкою, що їм не до душі. Це дуже комунікабельні, допитливі і схильні до творчих занять люди.

М’ясо

Любителів стейка і шашлику прийнято вважати в деякій мірі мисливцями і здобувачами. Ці особистості відрізняються імпульсивністю і запальністю, але, незважаючи на ці якості, любителі таких страв дуже відхідливі, щедрі і великодушні. М’ясоїди не люблять, коли їх намагаються контролювати, оскільки свобода для них – все.

Якщо вам більше до душі м’ясо курки або індички, вас сміливо можна назвати відмінним сім’янином. Такі люди найбільше дорожать своїм будинком, затишком і комфортом. Вони дуже трепетно відносяться до членів своєї сім’ї і відрізняються добродушністю і сердечністю.

Цікаво, що люди, які віддають перевагу ковбасним виробам, вважаються творчими натурами, для яких безлад в будинку і в житті – це зона комфорту. Оточуючі вважають їх егоїстами через волелюбності і прагнення до нових знань. Любителів ковбаси можна назвати справжніми авантюристами.

Риба

Абсолютно не дивно, що любителі риби – спокійні та врівноважені люди. Вони завжди переживають про те, щоб не доставити нікому незручностей, через що частенько страждають самі. Ці люди дійсно вміють дружити і славляться здатністю приймати обдумані рішення. Любителі риби – акуратисти, люблять порядок у всьому.

Солодощі

Ласуни – веселі, товариські і приємні люди. Вони відрізняються сентиментальністю і вразливістю. Любителі десертів беруть все, що відбувається близько до серця. Цих людей можна назвати справжніми романтиками.

Насіння

Ви, напевно, здивовані, що насіння удостоїлися окремого пункту, але про любителів цих ласощів дійсно є що розповісти. Мова піде не про тих, хто час від часу може з’їсти жменю насіння, а про тих, хто не уявляє жодного дня без заповітного пакетика з насінням соняшника.

         Виявляється, ці люди мають властивість накопичувати в собі злість і агресію, не виказуючи справжніх почуттів до близьких. Вони можуть бути навіть небезпечні, оскільки за їх показною добротою і дружелюбністю вміло ховається злість і невдоволення.

Чому ж психологи прийшли до такого висновку? Насіння дрібні, їх багато, і ми докладаємо великих зусиль, щоб їх очистити і погризти. З точки зору психології активна робота щелепою – вірний спосіб випліскування агресії.Тому фахівці пов’язують бажання погризти насіння з бажанням виплеснути негативні емоції. Але на насіння не можна викинути всю бурю агресії, тому любителі цього продукту можуть зганяти злість і на оточуючих.

Сподіваємося, ви дізналися багато нового і цікавого з цієї розмови! Обов’язково поділіться нею зі своїми друзями, можливо, вони теж почерпнуть важливу інформацію.

ВПЛИВ КОЛЬОРУ ЇЖІ НА ЗДОРОВЯ

Кольорова гама продуктів харчування творить дива. Зелена їжа позбавить від стресу, нормалізує тиск. Синя - заспокоїть, зніме біль в очах. А біла - загрожує зайвою вагою... Виявляється на наш настрій, самопочуття і здоров`я впливає не тільки колір меблів, стін, але навіть колір приготованих страв, колірна гама яких здатна творити дива: вже доведено, що правильно підібрані відтінки їжі, освітлення і обстановка підвищують апетит і покращують процеси травлення.

У одній з європейських країн був проведений цікавий експеримент. Звичайні для людського ока продукти харчування за допомогою освітлення були перефарбовані в інші, не відповідні природному кольору продуктів відтінки. Наприклад, зелений горошок по своєму кольору став схожий на червону ікру, м`ясо придбало сіруватий відтінок, молоко стало фіолетовим, а горезвісна яєчня перетворилася на яскраво-червону страву.До такого незвичайного столу були запрошені достатньо голодні і спраглі поїсти люди. Яке ж було їх здивування, коли вони побачили такий незвичайний стіл, але експериментатори здивувалися ще більше – більшість з присутніх не змогли доторкнутися до приготованих страв, а ті, хто зважився таки їх покуштувати, відчули страшне нездужання. Хоча, доречно зауважити, смак страв був відмінним.

Психологи єдині в думці: на здоров`я людини, а також на його настрій впливає не тільки вітамінний склад страв, але і їх колірна гама.

Червоний колір.Щоб відновити енергетику, а також підняти життєвий тонус, необхідно вживати в їжу продукти червоного кольору (червоний солодкий перець, червоне вино, томати, вишня, червоний виноград, кавун, м`ясо). Ці продукти також допомагають позбавитися негативу, накопиченого протягом дня, поганого настрою, депресії, а в деяких випадках допомагають в боротьбі із запальним процесом.У винограді, кавуні, папайї, томатах міститься лікопен – достатньо могутній антиоксидант, зміцнюючий серцевий м`яз, що допомагає боротися з серцево-судинними захворюваннями.

Оранжевий колір.Споживаючи апельсини, моркву, гарбуз, кукурудзу, абрикоси і манго, можна не турбуватися про травлення, засвоєння корисних речовин і очищення організму від шкідливих речовин, що потрапляють в наш організм з навколишнього середовища. Також велика частина продуктів оранжевого кольору містить в собі такий антиоксидант, як бета-каротин, дія якого направлена на зміцнення імунної системи. До того ж, оранжеві фрукти і овочі забезпечують організм вітаміном С, а солі фолієвої кислоти, що містяться в них, благотворно впливають на серцево-судинну систему, запобігають розвитку дефектів у плода під час вагітності.

Жовтий колір.Продукти жовтого кольору, також як і продукти червоного, містять велику кількість вітаміну С. До того ж, у їх складі багато каротиноїдів, а деякі продукти, такі як: куркума і гірчиця, містять такий антиоксидант, як куркумін, направлений на боротьбу із запальними процесами в нашому організмі. Жовті продукти очищають від шлаків, піднімають настрій, сприяють збільшенню швидкості сприйняття інформації головним мозком, відмінно впливають на розумову і фізичну активність. До таких продуктів належать: яєчний жовток, мед, пиво, сири, диня, а також всі овочі і фрукти жовтого кольору.

Синій, блакитний, фіолетовий кольори.До фіолетової їжі відносяться виноград, ожина, баклажани. Ці продукти допоможуть позбавитися здуття живота і колік, заспокоять, знімуть болі в очах, укріплять імунну систему. Фіолетовий колір краще всього чимось «розбавляти», інакше є можливість заснути за столом.У боротьбі із стресом і викликаним ним головним болем допоможе справитися їжа блакитного кольору – слива і голубика.Усунути тахікардію, зняти м`язовий біль і напругу допоможуть продукти синього кольору: виноград і чорна смородина.Взагалі більшість продуктів даного «сімейства» в своєму складі мають речовини, які нейтралізують канцерогени в організмі і запобігають серцево-судинним захворюванням.

Зелений колір.«Зелені» по своїх корисним якостям випереджають решту кольорів на декілька кроків. У фруктах і овочах зеленого кольору міститься більше всього вітамінів і корисних речовин. Тому медики радять включати в щоденний раціон живлення якомога більше фруктів і овочів зеленого кольору. До того ж, зелена їжа допомагає позбавитися негативних емоцій, нормалізує артеріальний тиск, позбавляє від стресу, покращує зір, та і взагалі перешкоджає розвитку багатьох захворювань очей!

Білий колір.З продуктами білого кольору слід бути обережніше тим, хто прагне схуднути – така «біла» їжа, як відварний рис, банани, картопля, молоко, спагетті, м`якоть кокоса треба споживати маленькими порціями і бажано в першій половині дня.

Современный женский журнал.
Платные премиум shablony-dle.ru/
dle-joomla.ru